A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Мангушська Районна Державна Адміністрація
Донецька область, Першотравневий район

Що мають знати роботодавці про цивільно-правовий договір та випробувальний термін

Дата: 01.07.2019 10:53
Кількість переглядів: 97

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, – повідомляє Олексій Чубаров, начальник Волновасько-Мангушського управління Головного управління ДФС у Донецькій області.

 


Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи організації або уповноваженим ним органом чи фізичною собою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообовязкове пенсійне страхування до початку роботи працівника.
– Так, трудові відносини можна розділити на декілька складових: оформлення трудових відносин, нарахування єдиного соціального внеску, нарахування податку на доходи фізичних осіб і військового збору, – зазначив Олексій Дмитрович. 
– Щодо єдиного соціального внеску, то його сплачують всі фізичні особи-підприємці незалежно від виду діяльності, системи оподаткування і доходу. Також ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, тобто це одне з тих питань, яке найбільше викликає занепокоєння у фізичних осіб - підприємців, які називаються «сплячими». Законодавством передбачено пільгу при сплаті ЄСВ: вона застосовується до фізичних осіб-підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідну пенсію або соціальну допомогу. 
Мінімальна зарплата, відповідно до законодавства, встановлюється, як для 40-годинного робочого тижня, так і для погодинної оплати праці. 4173 гривні – це мінімальна зарплата в 2019 р. для повної зайнятості. Роботодавці, у яких працівник працює погодинно також повинні дотримуватися мінімальної гарантії – 25 гривень 13 копійок за одну годину. Мінімальна зарплата у погодинному розмірі може застосовуватися будь-яким роботодавцем незалежно від системи оподаткування та виду діяльності. Але тут є певні нюанси.
– Обов’язкова умова для погодинної оплати праці – це не повний робочий день, – пояснив Олексій Дмитрович. – Тобто, працівник виконує обов’язки, які на нього покладені 1-2 або 4-5 годин на день. І за дотриманням цієї умови буде слідкувати, як інспекція праці, так і фіскальна служба.
Виплата мінімальної зарплати у розмірі 4173 гривні не поширюється також на роботу за цивільно-правовими договорами. Тому багато підприємців вирішують укладати саме їх. Але є маса випадків, коли він недопустимий і неможливий. А неправильна кваліфікація відносин між роботодавцем і працівником матиме негативні наслідки.
– Робота за цивільно-правовим договором регламентується цивільним законодавством, – зазначає Олексій Дмитрович. – Якщо в ході проведення будь-якої перевірки, будь-то інспекція праці чи орган фіскальної служби, буде встановлено, що цивільно-правовий договір це лише підміна поняття, а працівник перебуває у трудових відносинах, то ЦПД буде визнаний удаваним і за цим будуть наслідки, які притаманні основному договору. Роботодавець буде мати: донарахування не нарахованого і не виплаченого ЄСВ, нарахування податку на доходи фізичних осіб і військового збору, притягнення до адміністративної відповідальності, поновлення гарантій найманому працівнику, тому що він претендуватиме і на стягнення додаткової зарплати. 
Трудовий договір укладається, як пояснює начальник Волновасько-Мангушського управління, з метою організації процесу праці і кінцевим результатом не можуть бути конкретні роботи, тобто працівник виконує посадові обов’язки. Тоді як цивільно-правовий  договір укладається на виконання певного виду робіт, наприклад, встановити два вікна чи полагодити один кондиціонер. За цивільним договором особа, яка надає послуги або роботи  не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, доручений об’єм робіт або послуг підрядчик виконує у спосіб, строки та умови, які він сам визначає.
– Це неможливо застосувати у широкій сфері, – акцентує Олексій Чубаров. – Наприклад, у роздрібній торгівлі, мається на увазі, робота продавцем або реалі затором – це однозначно не цивільно-правовий договір. Цивільно-правовий договір по охороні також недопустимий, тому що це взагалі ліцензійний вид діяльності і надання послуг за таким договором суперечать не лише цивільному законодавству, а й ряду законів, які регламентують порядок ліцензування. І таких речей багато. Роботодавці повинні розуміти, що укладати ЦПД можна і регламентовано законодавством, але лише у тих випадках, коли це не підміна поняття і не трудовий договір.
Деякі роботодавці намагаються підмінити трудовий договір випробувальним терміном або стажуванням. Та це також неправильний підхід.
– Стажування регламентується законом «Про вищу освіту», і це ніщо інше, як здобуття додаткових навичок особою, яка проходить навчання, – каже Олексій Дмитрович. – Тобто стажування це не є трудові відносини. І воно застосовується у виняткових випадках визначених виключно законом «Про вищу освіту». Дехто також бере працівника на випробувальний термін без оформлення виплат і нарахувань. Люди вважають, що випробувальний період – це не трудові відносини: я тільки придивлюся чи мені працівник підходить, а після того визначимось чи будемо укладати трудовий договір. Кодекс законів про працю також регламентує стажування, але в цьому випадку це є початком трудових відносин з моменту фактичного допуску людини до роботи. І таке стажування дається для того, щоб встановити випробувальний період по закінченню якого роботодавець може звільнити працівника без додаткових підстав для звільнення. Це додаткова можливість роботодавцю, якщо працівник не сумлінний, звільнити його по закінченню цього терміну, тобто не укладати далі безстроковий або строковий трудовий договір.
Зважаючи на все вищевикладене Олексій Чубаров радить роботодавцям укладати трудові договори, у деяких випадках може бути неповна зайнятість, але не підмінювати поняття і розуміти свою відповідальність. Нехтування питаннями оформлення трудових відносин може дорого обійтись роботодавцю.

РРО для «спрощенців» 
Фахівці Волновасько-Мангушського управління ГУ ДФС у Донецькій області звертають увагу, що відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО. 
Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року  № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок. 
Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. 
Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення. 
Разом з тим п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин). 
Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ). 
Тобто, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі: перевищення у календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень; здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу; здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора